Африканська чума свиней (АЧС) – це надзвичайно заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що характеризується здебільшого гострим перебігом та проявляється лихоманкою, значними крововиливами, синюшністю та змертвінням шкіри, враженням внутрішніх органів та майже 100% смертністю.

АЧС – чи не найнебезпечніша з усіх хвороб свиней, оскільки її занесення супроводжується:

  • високою смертністю серед ураженого поголів’я і значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини й необхідністю знищувати усе, навіть потенційно інфіковане стадо (або поголів’я в населених пунктах в зоні захисту);
  • запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств та обмежень у сфері торгівлі свинарською продукцією, що впливає на ціни та доступність свинини для споживачів;
  • комплексом витрат на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, втратами внаслідок міжнародних торговельних обмежень, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.

Які тварини хворіють на АЧС?

Лише домашні та дикі свині, незалежно від породи, віку та статі.

Чи хворіють люди на АЧС?

Ні. Люди не хворіють на АЧС.

Клінічні ознаки або як проявляється африканська чума у ​​свиней?

Симптоми африканської чуми у свиней можуть бути подібними до ознак ряду захворювань, включаючи бактеріальну септицемію (наприклад, бешиха та гострий сальмонельоз), ознак класичної чуми свиней. Будь-яке гарячкове захворювання у свиней, пов’язане з поширеною кровотечею та високою смертністю, повинно викликати підозру на африканську чуму свиней.

Африканська чума свиней симптоми та ознаки:

  • Висока температура 40-42°С.
  • Втрата апетиту.
  • Депресія.
  • Млявість – іноді відмова стояти або рухатися.
  • Блювота та/або діарея з кров’янистими виділеннями.
  • Синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п’ятачка та кінцівок.
  • На шкірі з’являються окремі крововиливи, особливо на вухах і боках.
  • Рясні виділення з очей та/або носа.
  • Коматозний стан і смерть протягом кількох днів.

Як відбувається зараження свиней:

  • Шляхом безпосереднього контакту (від свині – до свині).
  • Опосередковано:

– через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів, мух та обслуговуючий персонал;

– при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

У випадку підозри на захворювання АЧС власник або спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують дане господарство, зобов’язані негайно повідомити про це територіальний підрозділ Держпродспоживслужби і, до прибуття спеціалістів компетентного органу, вжити заходів щодо недопущення розповсюдження збудника хвороби (заборона переміщення тварин, сировини та продукції тваринного походження, а також обслуговуючого персоналу).

САМОЛІКУВАННЯ ТВАРИН ЗАБОРОНЕНО!!! 

Вірус АЧС залишається життєздатним:

  • в м’ясі від хворих тварин – до 155 днів;
  • у гною та ґрунті – до 3 місяців;
  • у трупах свиней – до 2,5 місяців;
  •    у копчених м’ясопродуктах – до 6 місяців;
  • в солонині – до 1 року;
  • в замороженому м’ясі – до 3 років.

Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно:

– утримувати свиней в приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;

– не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;

– не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;

– не купувати тварин у місцях стихійної торгівлі;

– не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям, працівникам лісу та працівникам свиноферм;

– не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти її переробки.

Чи існує вакцина від АЧС?

Ні! На даний час ефективної вакцини не існує.

Діагностика.

Основною діагностикою АЧС є лабораторне дослідження патологічного матеріалу. Зразки крові, селезінки, печінки, лімфатичних вузлів і мигдалин мають бути зібрані для виділення  ДНК  вірусу  методом  ПЛР.  Антитіла в сироватці крові можна виявити за допомогою імуноферментного аналізу, але у гострих випадках АЧС свині можуть загинути до вироблення антитіл.

ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція на сьогоднішній день є одним з найточніших і достовірних лабораторних досліджень, що дозволяють виявити інфекційне захворювання на ранній стадії.

Дніпропетровська регіональна державна лабораторія  Держпродспоживслужби акредитована та уповноважена на проведення молекулярно-генетичних досліджень методом ПЛР у реальному часі  інфекційних захворювань, зокрема  і  АЧС.  Це дає змогу впродовж 4 годин після надходження матеріалу до лабораторії  встановити діагноз  або спростувати підозру на АЧС.