У цей час відомо більше як 240 видів різних мікроскопічних грибів, які продукують понад 100 токсичних з’єднань, що є причиною аліментарних мікотоксикозів людини й тварин.

Токсичні сполуки потрапляють до організму аерогенним або механічним шляхом при переробці рослинної сировини, ураженої  грибами. Разом з пилом вони попадають на слизові оболонки й шкіру, при вдиханні − в носоглотку й легені.

Мікотоксини виникають при вживанні продуктів і кормів, уражених наступними видами грибів:

  • Клавіцепстоксикози – Claviceps purpurea, Claviceps paspali
  • Стахіботріотоксикоз – Stachybotrys alternans, Stachybotrys atra
  • Дендродохіотоксикоз – Dendrodochium toxicum, Dendrodochium caucasicum
  • Фузаріотоксикоз – Fusarium graminearam
  • Аліментарно-токсична алейкія – Fusarium sporotrichiella
  • Фузаріотоксикози – Fusarium nivale e.c.
  • Аспергіллотоксикоз (афлатоксикоз) – Aspergillus flavus
  • Аспергіллофумігатоксикоз – Aspergillus fumigatus
  • Аспергіллоохратоксикоз – Aspergillus ochraceus
  • Пеніциллотоксикоз (пеніциллоісландіотоксикоз й ін.) – Penicillium islandicum, Penicillium rubrum, Penicillium urticeae, Penicillium citro-viride, viridicatum
  • Спородесмиотоксикоз – Pithomyceus chartarum

Перераховані, утворюючі токсини, гриби викликали захворювання людей і тварин як в експерименті, так і при вживанні кормів, уражених зазначеними мікроміцетами.

Інші мікроміцети (Alternaria, Mucor, Rhizopus й ін.) вивчені менше. Однак, є вагомі підстави думати, що й вони можуть викликати отруєння людей і тварин.

                                                          Stachybotrys chartarum     Stachybotrys colonies

При впливі на тварин основних мікотоксинів строки клінічного прояву хвороби визначаються декількома годинами або 2-3 добами. Однак, це характерно лише для гострих або підгострих доз мікотоксинів. При впливі малих доз − розвивається хронічна форма токсикозу, що дуже важко діагностується й може проявлятися через тривалий час від початку використання уражених кормів.

Санітарно-мікологічна оцінка кормів

При виявленні у тварин ознак мікотоксикозу у ветеринарну лабораторію для дослідження висилають проби усіх кормів, що входили в добовий раціон протягом одного місяця до виявлення захворювання і залишки кормів в годівницях. Для пересилки і зберігання проб з підвищеною вологістю, їх сушать при температурі 40˚C до відповідної вологості.

Відбір середніх проб кормів проводять у відповідності з діючими державними стандартами за участю ветеринарних та зоотехнічних фахівців, а в конфліктних ситуаціях за участю представників організації-постачальника та місцевих органів Держстандарту.

Відібрану середню пробу розділяють на дві частини масою не менше 1 кг кожна, пакують і опечатують. Одну частину проби відправляють на дослідження з актом відбору та супровідним документом, в якому вказують вид корму, його призначення, мету дослідження, масу партії, місце відбору проби і т.д. Другу частину проби зберігають у господарстві протягом місяця.

В конфліктних ситуаціях за вимогою представника постачальника, йому повинна бути виділена частина відібраної в господарстві проби.

При діагностичних дослідженнях в супровідному листі додатково вказують дату виникнення захворювання, вид та кількість тварин, що захворіли, основні клінічні ознаки, а у випадку загибелі тварин додається копія акту про патолого-анатомічний розтин.

При дослідженні токсичності кормів (фуражне зерно, продукти його переробки, комбікорм та інші види концентрованих кормів, а також грубі корми) застосовують:

  • Біопробу на шкірі кроля
  • Біопробу на інфузоріях Tetrahymena pyriformis, Colpoda
  • Біопробу на білих мишах

Економічний збиток від мікотоксикозів може досягати значних величин. Збитки при цьому визначаються сукупністю ряду факторів.

  • Зниження продуктивності тварин
  • Порушенням функції відтворення
  • Витратами на профілактику токсикозів і лікування захворілих тварин
  • Вибракування кормів

Економічний збиток переростає у велику соціальну проблему, тому що більшість мікотоксинів становить небезпеку для людини. При цьому необхідно мати на увазі не тільки гострі токсикози, але й окремі наслідки від впливу мікотоксинів у малих дозах: канцерогенне, тератогенне й інші віддалені ефекти.


0 коментарів

Залишити відповідь

Avatar placeholder

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *