При аварійних ситуаціях на підприємствах атомної промисловості та ядерних вибухах радіоактивному забрудненню може підлягати не тільки райони прилеглі до місця аварії чи вибуху, але й віддалена від них на десятки та сотні кілометрів місцевість.
Харчові продукти, в тому числі продукти тваринництва, можуть забруднюватись радіоактивними речовинами біологічним шляхом (структурне забруднення), аерозольним та контактним (в обох випадках поверхневе забруднення).
При біологічному забрудненні радіоактивні речовини потрапляють до організму тварини з кормом, водою та при диханні з повітрям і можуть довгий час затримуватись в м’язах, кістках та внутрішніх органах тварин. У цьому випадку продукти тваринництва (м’ясо, молоко, яйця та інше) будуть містити радіоактивні речовини. Готові харчові продукти можуть забруднюватись аерозольно, при порушенні правил їх отримання, транспортування та зберігання.
У практичному відношенні при радіаційно–гігієнічній оцінці харчових продуктів до важливих радіонуклідів відносяться стронцій 90 та цезій 137, з періодом напіврозпаду відповідно 28 та 30 років.
Цезій 137 відноситься до довго живучих продуктів поділу ядра важких елементів у ядерних реакторах або при ядерних вибухах. Це один із багатьох радіоактивних ізотопів цезію, який має практичне значення, це змішаний бета та гамма – випромінювач. При будь-якому шляху надходження в організм ізотопи цезію добре резервуються. Молоко і м’ясо ─ основне джерело надходження радіо цезію в організм людини. Тому, згідно з ДР-2006 допустимі рівні цезію 137 в молоці та молочних продуктах не повинні перевищувати 100 БК/кг, у м’ясі та м’ясних продуктах до 200 БК/кг, у продуктах дитячого харчування – 40 БК/кг.
Стронцій 90 надходить в організм людини через шлунково-кишковий канал, легені та шкіру, будучи аналогом кальцію він вибірково накопичується в скелеті і менше затримується в м’яких тканинах. Критичними продуктами по вмісту в них стронцію 90 є яйця курячі, м’ясо птиці, баранина та молоко кіз. Допустимі рівні вмісту стронцію 90, згідно ДР-2006, у молоці та молочних продуктах 20 БК/кг, у м’ясі та м’ясних продуктах 20БК/кг, в продуктах дитячого харчування 5 БК/кг.
За період після аварії на Чорнобильській АЕС робітниками агропромислового комплексу та населенням сільської місцевості немало зроблено, щоб звести до мінімуму наслідки катастрофи.
Першочергове завдання соціально-економічного розвитку України – забезпечення населення продуктами харчування. З моменту проголошення Україною незалежності та поступовому переходу економіки на ринкові відносини в країні постійно створюють нові підприємства, які поповнюють споживчі ринки широким асортиментом товарів, зокрема харчовими продуктами.
В зв’язку з цим зростає відповідальність ветеринарної медицини щодо проведення ветеринарно-санітарної, в тому числі і радіометричної експертизи, м’яса та м’ясопродуктів, риби, меду, молока та молокопродуктів, овочів та фруктів з метою забезпечення їх безпеки та якості.
Дніпропетровська область, як розвинутий індустріальний та торгівельний центр, має широкі зв’язки з багатьма країнами світу. Неабияке значення в аспекті міграції продукції тваринництва і рослинництва з підвищеним рівнем вмісту радіонуклідів цезію 137 і стронцію 90 мають і економічні контакти з північними областями України, які зазнали значного забруднення радіоактивними речовинами і досі ведуть господарювання на цих територіях, тому є загроза завозу в область небезпечної продукції.
Дніпропетровська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини пройшла акредитацію в системі НАУ, що дає їй право проводити дослідження харчових продуктів та сировини згідно «Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (Ф2)» та Державних гігієнічних нормативів «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ─ цезій 137 та стронцій 90 у продуктах харчування та питній воді».
Для своєчасного і точного виявлення радіоактивних речовин в об’єктах ветнагляду лабораторія має сучасне обладнання: універсальний спектрометричний комплекс УСК «Гамма-Плюс» (програмне забезпечення ПРОГРЕСС-2000) та установку спектрометричну МКС 01А «МУЛЬТИРАД» (програмне забезпечення ПРОГРЕСС-5), що дозволяє проводити спектрометричні дослідження по визначенню питомої активності цезію 137 та стронцію 90. А також дозиметр – радіометр гамма-бета-випромінень пошуковий МКС-07 «ПОШУК», для радіометричних вимірювань дози фонового іонізуючого випромінення (гамма фону).
Слід визначити, що радіологічний відділ Дніпропетровської ДРегДЛВМ багато років веде роботу по дослідженню зразків рослинництва і тваринництва в системі здійснення радіоекологічного моніторингу, а також вивченню поведінки радіонуклідів у ланцюжку корм ─ організм сільськогосподарських тварин ─ продукти тваринництва.
ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ АКТИВНОСТІ РАДІОНУКЛІДІВ Cs137 ТА Sr 90 В КОРМАХ ТА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ
Радіологічний відділ ДРегДЛВМ пройшов акредитацію в системі НАУ, що дає право проводити дослідження харчових продуктів та сировини на вміст Cs137 ТА Sr 90.
Для своєчасного і точного виявлення радіоактивних речовин в об’єктах ветнагляду лабораторія має сучасне обладнання. Дослідження проводяться спектрометричним методом на приладі УСК «Гамма-Плюс» (програмне забезпечення ПРОГРЕСС-2000) та МКС 01А «МУЛЬТИРАД» (програмне забезпечення ПРОГРЕСС-5).
Радіологічний відділ ДРегДЛВМ багато років веде роботу по дослідженню зразків рослинництва і тваринництва в системі здійснення радіоекологічного моніторингу, а також вивченню поведінки радіонуклідів у ланцюжку корм ─ організм сільськогосподарських тварин ─ продукт
0 коментарів