Україна була основним постачальником пшениці в Ліван до вибуху в Бейруті — Нероба

06.08.2020 10:19

Україна з початку року експортувала до Лівану продукції всіх груп товарів на $ 178,77 млн, зокрема експорт агропродукції в країну в звітному періоді склав $ 152,56 млн (598,16 млн т).

Про це свідчать дані Державної митної служби України.

Після вибуху в районі порту Бейрута (Ліван) постраждало зерносховище. У коментарі Latifundist.com менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain Олена Нероба розповіла, що загальна потужність зберігання терміналу становила 120 тис. т зерна. Порт Бейрут забезпечував 60% всіх вантажів, що імпортуються в країну, і близько 75% зерна проходило через цей порт. За даними уряду, на момент вибуху в зерносховище знаходилося близько 15 тис. т зерна. Влада Лівану заявляють, що запаси зерна є, але разом з тим вони говорять про збільшення імпорту.

«Ліван практично не виробляє зерно для власних потреб, що логічно — не дозволяє ні площа, ні кліматичні умови. Вони, наприклад, пшениці вирощують близько 130 тис. т в рік максимум. При цьому потреба в зерні — 2 млн т на рік, з яких 1,2 млн пшениці, все інше — це кукурудза і трохи ячменю. Основними постачальниками зерна до Лівану були Росія і Україна. Це десь до 70% всіх поставок. Все інше — ЄС, Франція, трохи Румунія », — прокоментувала Олена Нероба.

При цьому, за її словами, в минулому році Росія трохи скоротила поставки пшениці в Ліван до 180 тис. т, а Україна навпаки — наростила.

«Порт відновленню практично не підлягає. За даними операторів логістичного ринку, на момент вибуху там перебувало 7 кораблів, 2 з яких з українським зерном. Однак, офіційної заяви ні від вантажовласників, ні від вантажоодержувачів, що з цими суднами, поки немає. І також мені повідомили російські трейдери, що на підході 2 російські човни. Але інформації, куди їх розгорнуть і що з ними робитимуть, поки що немає », — уточнила Олена Нероба.

Крім того, другий за значимістю порт Лівану — це північний порт Тріполі, на який, на думку експерта, піде основне навантаження.

Олена Нероба також вважає, що вибух в порту Бейрут сильно вплине на продовольчу безпеку країни, пояснюючи це тим, що країна і до вибуху мала проблеми з поставками продукції.

За підсумками 7 місяців 2020 р перше місце в експорті з України до Лівану займають зернові культури на суму $ 94,02 млн (502,9 тис. т). У розрізі українських зернових культур Ліван з початку року імпортував:

  •  пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) — 341,47 тис. т на $ 67,1 млн;
  •  кукурудза — 155,14 тис. т на $ 25,99 млн;
  •  ячмінь — 6,05 тис. т на $ 895,4 тис .;
  •  гречка, просо та насіння канареечніка, інші зернові культури — 122,7 т на $ 19,47 тис .;
  •  сорго — 94,2 т на $ 16,01 тис .;
  • овес — 26 т на $ 5,5 тис.                                                                                                                                                                                                                                                      При цьому за підсумками 2019/20 МР Україна експортувала до Лівану 578,65 тис. т пшениці, 225 тис. т кукурудзи і 4,4 тис. т ячменю.

 

 

Жири та олії тваринного або рослинного походження (продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження) за 7 місяців 2020 р Ліван закупив в Україні на суму $ 31,25 млн (39,66 тис. т). Зокрема:

  • олія соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції — 37,84 тис. т на $ 29,39 млн;
  • маргарин — 866 т на $ 1,15 млн;
  • олія соєва та її фракцiї — 907,28 т на $ 636,93 тис.                                                                                                                                                                                                                   Також Ліван імпортував з України за січень-липень 2020 р. наступну продукцію:
  • насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди і зерно; технічні або лікарські рослини; солома і фураж — $ 14,03 млн;
  • живі тварини — $ 4,21 млн;
  • цукор і кондитерські вироби з цукру — $ 3,16 млн;
  • готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби — $ 1,67 млн;
  • молоко і молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження — $ 1,22 млн;
  • їстівні плоди і горіхи — $ 1,08 млн;
  • овочі і деякі їстівні коренеплоди і бульби — $ 499,15 тис .;
  • різні харчові продукти — $ 405,49 тис .;
  • продукція борошномельно-круп’яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина — $ 363,8 тис .;
  • м’ясо та їстівні субпродукти — $ 330,01 тис .;
  • залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин — $ 187,76 тис .;
  • і іншу продукцію — $ 135,64 тис.
    Нагадаємо, що за попередніми даними, причиною вибуху у порту Бейрут могло стати неналежне зберігання 2 750 т аміачної селітри (нітрат амонію), яка перебувала в порту з 2014 р.

 

Іст. https://latifundist.com/novosti/51344-ukraina-byla-osnovnym-postavshchikom-pshenitsy-v-livan-do-vzryva-v-bejrute—neroba